надгоріти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив надгорі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа надгори́ть надгоря́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. надгорі́в надгорі́ли
жін.р. надгорі́ла
сер.р. надгорі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надгорі́вши