-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний надбере́жжя надбере́жжя
родовий надбере́жжя надбере́ж
давальний надбере́жжю надбере́жжям
знахідний надбере́жжя надбере́жжя
орудний надбере́жжям надбере́жжями
місцевий на/у надбере́жжі, надбере́жжю на/у надбере́жжях
кличний надбере́жжя* надбере́жжя*

Словник синонімів

БЕ́РЕГ (край землі, а також місцевість, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін.); БЕРЕЖИ́НАрозм. (смуга землі уздовж певного водоймища); УЗБЕРЕ́ЖЖЯ, ПОБЕРЕ́ЖЖЯ, НАДБЕРЕ́ЖЖЯ (смуга землі і місцевіть уздовж берега моря, озера, великої ріки). Через кілька годин міст все ж таки було споруджено, і спочатку гармати, а за ними й вози повільно, але без втрат переправилися на лівий берег (З. Тулуб); Він.. пішов бережиною, по вузенькій стежечці, що крутилася поміж надбережними лозами (А. Кримський); Зі степу знову долітали сумні квиління чайки, та на узбережжі пищали кулики (Г. Епік); Весна кримського надбережжя огорнула його старе тіло, мов соки землі вливалися в душу (Ю. Яновський).