-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив надаря́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   надаря́ймо
2 особа надаря́й надаря́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа надаря́тиму надаря́тимемо, надаря́тимем
2 особа надаря́тимеш надаря́тимете
3 особа надаря́тиме надаря́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа надаря́ю надаря́ємо, надаря́єм
2 особа надаря́єш надаря́єте
3 особа надаря́є надаря́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
надаря́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. надаря́в надаря́ли
жін. р. надаря́ла
сер. р. надаря́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
надаря́вши

Словник синонімів

НАГОРОДИ́ТИкого чим (висловити подяку, виразити задоволення, схвалення, виявити прихильність у нагороду за що-небудь),ВИ́НАГОРОДИТИ, ОБДАРУВА́ТИ, НАДІЛИ́ТИ, НАДАРИ́ТИрозм.;ПОДАРУВА́ТИ кому що (звичайно зі сл. усмішка, погляд і т. ін.). - Недок.: нагоро́джувати, винагоро́джувати, обдаро́вувати, наділя́ти, надаря́ти, дарува́ти. Навіть найпростіші номери глядачі нагороджували оплесками (В. Собко); Галинка винагородила Журбу приємною й трохи зверхньою посмішкою (Г. Епік); Дружбою обдаровують лише тоді, коли бачать у тобі щирого друга (Ю. Збанацький); Хіба тільки його особисті рекорди мали на увазі товариші, наділивши партійною довірою? (Ю. Яновський); "Покинув мене!.. А яким щастям я тебе надарила б!" - неначе говорили її очі (І. Нечуй-Левицький); Хочеться подарувати собі трохи спочивку, радісно повалитися в пахущу траву (Г. Хоткевич).