нагірчити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив нагірчи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагірчі́мо, нагірчі́м
2 особа нагірчи́ нагірчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагірчу́ нагірчимо́, нагірчи́м
2 особа нагірчи́ш нагірчите́
3 особа нагірчи́ть нагірча́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагірчи́в нагірчи́ли
жін.р. нагірчи́ла
сер.р. нагірчи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нагі́рчений
Безособова форма
нагі́рчено
Дієприслівник
нагірчи́вши