нагуторити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив нагуто́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагуто́рмо
2 особа нагуто́р нагуто́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагуто́рю нагуто́римо, нагуто́рим
2 особа нагуто́риш нагуто́рите
3 особа нагуто́рить нагуто́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагуто́рив нагуто́рили
жін.р. нагуто́рила
сер.р. нагуто́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагуто́ривши