нагуркотітися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагуркоті́тися, нагуркоті́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа нагуркоти́ться нагуркотя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагуркоті́вся, нагуркоті́всь нагуркоті́лися, нагуркоті́лись
жін.р. нагуркоті́лася, нагуркоті́лась
сер.р. нагуркоті́лося, нагуркоті́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагуркоті́вшись