нагуркотітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нагуркоті́тися, нагуркоті́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | нагуркоти́ться | нагуркотя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нагуркоті́вся, нагуркоті́всь | нагуркоті́лися, нагуркоті́лись |
жін.р. | нагуркоті́лася, нагуркоті́лась | |
сер.р. | нагуркоті́лося, нагуркоті́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нагуркоті́вшись |