нагуркати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нагу́ркати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагу́ркаймо | |
2 особа | нагу́ркай | нагу́ркайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагу́ркаю | нагу́ркаємо, нагу́ркаєм |
2 особа | нагу́ркаєш | нагу́ркаєте |
3 особа | нагу́ркає | нагу́ркають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нагу́ркав | нагу́ркали |
жін.р. | нагу́ркала | |
сер.р. | нагу́ркало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нагу́ркавши |