нагрубити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагруби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагрубі́мо, нагрубі́м
2 особа нагруби́ нагрубі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагрублю́ нагрубимо́, нагруби́м
2 особа нагруби́ш нагрубите́
3 особа нагруби́ть нагрубля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагруби́в нагруби́ли
жін.р. нагруби́ла
сер.р. нагруби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагруби́вши