-1-
дієслово недоконаного виду
(квапити; виявляти нахабство - розм.)

Словник відмінків

Інфінітив на́глити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   на́глімо, на́глім
2 особа на́гли на́гліть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа на́глитиму на́глитимемо, на́глитимем
2 особа на́глитимеш на́глитимете
3 особа на́глитиме на́глитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа на́глю на́глимо, на́глим
2 особа на́глиш на́глите
3 особа на́глить на́глять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
на́глячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. на́глив на́глили
жін. р. на́глила
сер. р. на́глило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
на́гливши

Словник синонімів

КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИдіал.;ПІДГАНЯ́ТИ[ПІДГО́НИТИ], ПРИГАНЯ́ТИ[ПРИГО́НИТИ]розм.,ГАРЯЧИ́ТИрозм.,ПІДСТЬО́БУВАТИ[ПІДСТІБА́ТИ]розм.,ПІДХЛЬО́СТУВАТИ[ПІДХЛЬО́СКУВАТИ]розм.,НАГЛИ́ТИдіал. (змушувати швидше щось робити). - Док.: поква́пити, підігна́ти, пригна́ти, підстьобну́ти[підстібну́ти], підхльо́снути. Професор квапить асистентів, люто сварить операційну сестру, тримає на напнутих невидимих віжках весь персонал операційної (Ю. Мушкетик); - Чого ж замовк? - покваплював єпископ (О. Ільченко); Хіба, читателі, пождіте, Вгамуйтесь трохи, не галіте! (І. Котляревський); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп’ята. Мовляв, отакий ранок не згаяти б (А. Головко); - Поспішайся, поспішайся, Прісько! - підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Галочка.. порається і усе поспіша, і усіх приганя, щоб швидше усе справляли (Г. Квітка-Основ’яненко); Він їхав до Хуста, а ззаду його підстьобували пожежа в Коропці, підпал у Вишньому Сарді (С. Скляренко); - Швидше там! - наглив Підпара (М. Коцюбинський).