-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагина́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагина́ймо
2 особа нагина́й нагина́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагина́тиму нагина́тимемо, нагина́тимем
2 особа нагина́тимеш нагина́тимете
3 особа нагина́тиме нагина́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нагина́ю нагина́ємо, нагина́єм
2 особа нагина́єш нагина́єте
3 особа нагина́є нагина́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нагина́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нагина́в нагина́ли
жін. р. нагина́ла
сер. р. нагина́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагина́вши

Словник синонімів

НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ[УГИНА́ТИ], НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИпоет.;ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь - до землі і т. ін.);НАДГИНА́ТИ розм. (трохи згинаючи, нахиляти). - Док.: нагну́ти, зігну́ти, вгну́ти[угну́ти], нахили́ти, похили́ти, схили́ти, пригну́ти, прихили́ти, надігну́ти. Леонід Семенович.. вхопив гілку яблуні, нагнув її (І. Нечуй-Левицький); Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі (Т. Шевченко); Згинає колосся вусате вага золотого зерна (В. Сосюра); Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє (П. Грабовський); Грона похилили гіллячку (М. Коцюбинський); Теплий вітрець.. схилив до землі білі келехи ромашок (В. Козаченко); Виплива на сині ріки Ясен вечір іздаля - І до ніг йому гвоздики Клонить пристрасна земля (М. Рильський); Червоні лопаті хедера пригинали до серпа важкоколосу пшеницю (Ю. Збанацький); "...Від жалощів у полі квітки в’яли, Дерева з туги верховини До землі прихиляли!" (Панас Мирний). - Пор. 1. гну́ти.
НАХИЛЯ́ТИ (голову, спину, шию), НАГИНА́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПРИГИНА́ТИ (трохи, не зовсім); ЗГИНА́ТИ (спину, шию, рідко - голову); ПЕРЕГИНА́ТИпідсил.,ПЕРЕХИЛЯ́ТИпідсил. (спину, шию); ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИпоет. (голову, обличчя, чоло); ОПУСКА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (голову). - Док.: нахили́ти, нагну́ти, схили́ти, перехня́битидіал.пригну́ти, зігну́ти, перегну́ти, перехили́ти, похили́ти, опусти́ти, прихили́ти. Килина мерщій нахилила обличчя (А. Головко); - Сонька? - перепитала молодичка й так нагнула голову, що її підборіддя стало потрійне (Є. Гуцало); Захвилину Заїка вже стояв на балконі й почтиво схилив спину за кріслом князя (Г. Хоткевич); Низько пригнувши голову, йде [гусак] прямо на неї (А. Дімаров); Кінь став дибки, граціозно зігнувши шию (І. Нечуй-Левицький); Добриловський ще раз граціозно і якось м’яко нахилив шию й голову... перегнув пополовині свою тонку фігуру та й сів у крісло (І. Нечуй-Левицький); Чубенко хилив голову й пускав з руки повід (Ю. Яновський); Ото він і пішов.. тихою ступою, похиливши голову, мов задумався (Г. Квітка-Основ’яненко); Клонить обличчя кохане До узголів’я жона (М. Рильський); Її здалося, що всі люди задивлялись на неї, а вона, прихиляючи голову, тихенько здоровкалась з ними (М. Стельмах).
СХИЛЯ́ТИдо чого і з інфін. (переконувати, умовляти робити що-небудь, погоджуватися на щось), ПІДБИВА́ТИна що і з інфін.,НАМОВЛЯ́ТИдо чого,НАВЕРТА́ТИна що, до чого,НАГИНА́ТИдо чого, рідше,НАХИЛЯ́ТИдо чого, заст.,ПРИКЛОНЯ́ТИрозм. - Док.: схили́ти, підби́ти, намо́вити, наверну́ти, нагну́ти, нахили́ти, приклони́ти. Попи до послуху схиляли Своїх обідраних братів (М. Гірник); Він-то і підбивав людей записуватися на еміграцію (Н. Рибак); [Лука:] Прийшов і я на концерт. Оглядав театр. Красиво... Підіб’ю і своїх криничан на отакий клуб (Ю. Мокрієв); - Так, він намовляє його до всього злого! - відповів Івоніка (О. Кобилянська); Дід.. сказав: - Дітей же треба на добре навертати (О. Довженко); Лишалося нашому товариству тільки три дні. Вони клопотались з усієї сили, щоб за той час нахилити якомога більше людей до своїх думок (Б. Грінченко); Шрам з сином мав.. на весіллі разом усю старшину до походу на Тетерю приклонити (П. Куліш). - Пор. підмовля́ти, 3. спрямо́вувати.

Словник антонімів

ВИПРЯМЛЯТИ ЗГИНАТИ
Робити прямим, рівним що-н. зігнуте, розправляти, випростовувати, виправляти. Гнути, робити щось нерівним, кривим, складати під кутом, у формі дуги, (про щось м’яке) зібгати.
Випрямлятизгинати гілку, дерево, дріт, залізо, кущі, листок, палець, палицю, руку, солому, стебло, траву, цвяхи, шнурок; вітром, голими руками; без зусиль, із зусиллям, з труднощами, легко, низько; згинати вітром, до землі. Намагатися, почати, хотіти що-н. випрямлятизгинати.
Скільки не згинай сталевої лінійки, вона знову випрямиться (З газет).
Випрямлення ~нагинання, випрямляти ~гнути; випростовувати ~нагинати, розправляти ~зібгати