нагилити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нагили́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагилі́мо, нагилі́м | |
2 особа | нагили́ | нагилі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагилю́ | нагилимо́, нагили́м |
2 особа | нагили́ш | нагилите́ |
3 особа | нагили́ть | нагиля́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нагили́в | нагили́ли |
жін.р. | нагили́ла | |
сер.р. | нагили́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нагили́вши |