-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагати́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагаті́мо, нагаті́м
2 особа нагати́ нагаті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагачу́ нага́тимо, нага́тим
2 особа нага́тиш нага́тите
3 особа нага́тить нага́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагати́в нагати́ли
жін.р. нагати́ла
сер.р. нагати́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нага́чений
Безособова форма
нага́чено
Дієприслівник
нагати́вши

Словник синонімів

НАКЛА́СТИ (покласти щось куди-небудь у певній кількості, звичайно багато; кладучи, наповнити щось чим-небудь), НАЛОЖИ́ТИзаст.;НАКИ́ДАТИ (кидаючи; розм. - узагалі накладаючи); НАГАТИ́ТИпідсил. розм., НАГИЛИ́ТИпідсил. розм. (у великій кількості). - Недок.: наклада́ти, накида́ти. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м’яса в казани наклали (І. Котляревський); - Колись у вас отам, на косі, лебедів дядьки возами набивали. Поїде й повен віз, як снігу, накладе (О. Гончар); Наложила й вона всього у клунок задля його у дорогу (І. Нечуй-Левицький); Як наложили вози, Лушня й каже: - Ну, тепер, дядьку Грицьку, хоч і могоричу ! (Панас Мирний); Бабуся накидала повну миску макаронів з сиром та маслом (Ю. Збанацький); - Пров’янт вам привіз, - весело сказав Свирид, спускаючи з плечей клунок. - Спасибі. То ти його чимало нагилив (Панас Мирний). - Пор. 1. наби́ти, 1. нагрома́дити.