-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | навіща́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | навіща́ймо |
2 особа | навіща́й | навіща́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | навіща́тиму | навіща́тимемо, навіща́тимем |
2 особа | навіща́тимеш | навіща́тимете |
3 особа | навіща́тиме | навіща́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | навіща́ю | навіща́ємо, навіща́єм |
2 особа | навіща́єш | навіща́єте |
3 особа | навіща́є | навіща́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
навіща́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | навіща́в | навіща́ли |
жін. р. | навіща́ла |
сер. р. | навіща́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
навіща́вши |
Словник синонімів
ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.; Ї́ЗДИТИ до кого, ПРИЇЖДЖА́ТИ до кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). - Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він [П. Тичина] відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ’яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він [приятель].. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); - Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його [генерала] проводили всі гуртом. - Частіше приїжджайте до нас, - запросив Сидорчук (С. Журахович). - Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.