навіритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | наві́ритися, наві́ритись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наві́рмося, наві́рмось | |
2 особа | наві́рся | наві́ртеся, наві́ртесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наві́рюся, наві́рюсь | наві́римося, наві́римось, наві́римся |
2 особа | наві́ришся | наві́ритеся, наві́ритесь |
3 особа | наві́риться | наві́ряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наві́рився, наві́ривсь | наві́рилися, наві́рились |
жін.р. | наві́рилася, наві́рилась | |
сер.р. | наві́рилося, наві́рилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наві́рившись |