навялити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нав’яли́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нав’ялі́мо, нав’ялі́м | |
2 особа | нав’яли́ | нав’ялі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нав’ялю́ | нав’я́лимо, нав’я́лим |
2 особа | нав’я́лиш | нав’я́лите |
3 особа | нав’я́лить | нав’я́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нав’яли́в | нав’яли́ли |
жін.р. | нав’яли́ла | |
сер.р. | нав’яли́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нав’я́лений | ||
Безособова форма | ||
нав’я́лено | ||
Дієприслівник | ||
нав’яли́вши |