-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | навчи́тель | навчи́телі |
родовий | навчи́теля | навчи́телів |
давальний | навчи́телеві, навчи́телю | навчи́телям |
знахідний | навчи́теля | навчи́телів |
орудний | навчи́телем | навчи́телями |
місцевий | на/у навчи́телеві, навчи́телю, навчи́телі | на/у навчи́телях |
кличний | навчи́телю | навчи́телі |
Словник синонімів
УЧИ́ТЕЛЬ [ВЧИ́ТЕЛЬ] (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Стельмах); Справжній педагог не може бути ремісником (О. Донченко); Викладач математики; - Моя дочка Анеля, - говорить пан Адам. - Пан Віктор, навчитель Стася... (М. Коцюбинський); Старший брат учитель (чи, як тут кажуть, професор) (Леся Українка); Михайль - мій колишній метр (Ю. Яновський); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором (М. Олійник). - Пор. 1. вихова́тель.