-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний навчи́тель навчи́телі
родовий навчи́теля навчи́телів
давальний навчи́телеві, навчи́телю навчи́телям
знахідний навчи́теля навчи́телів
орудний навчи́телем навчи́телями
місцевий на/у навчи́телеві, навчи́телю, навчи́телі на/у навчи́телях
кличний навчи́телю навчи́телі

Словник синонімів

УЧИ́ТЕЛЬ[ВЧИ́ТЕЛЬ] (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬзаст., ПРОФЕ́СОРзах.,МЕТРкнижн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Стельмах); Справжній педагог не може бути ремісником (О. Донченко); Викладач математики; - Моя дочка Анеля, - говорить пан Адам. - Пан Віктор, навчитель Стася... (М. Коцюбинський); Старший брат учитель (чи, як тут кажуть, професор) (Леся Українка); Михайль - мій колишній метр (Ю. Яновський); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором (М. Олійник). - Пор. 1. вихова́тель.