навуджувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | наву́джувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | наву́джуймо | |
2 особа | наву́джуй | наву́джуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наву́джуватиму | наву́джуватимемо, наву́джуватимем |
2 особа | наву́джуватимеш | наву́джуватимете |
3 особа | наву́джуватиме | наву́джуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | наву́джую | наву́джуємо, наву́джуєм |
2 особа | наву́джуєш | наву́джуєте |
3 особа | наву́джує | наву́джують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
наву́джуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | наву́джував | наву́джували |
жін. р. | наву́джувала | |
сер. р. | наву́джувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наву́джувавши |