-1-
іменник чоловічого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний на́ворот на́вороти
родовий на́вороту на́воротів
давальний на́вороту, на́воротові на́воротам
знахідний на́ворот на́вороти
орудний на́воротом на́воротами
місцевий на/у на́вороті на/у на́воротах
кличний на́вороте* на́вороти*

Словник синонімів

ПОВЕ́РНЕННЯ, ПОВОРО́Т[ПОВОРІ́Трідше]розм., ВОРОТТЯ́фольк., розм., НА́ВОРОТдіал.Батько сподівається на моє швидке повернення з фронту (П. Колесник); Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка (І. Франко); Як ти думаєш про поворіт Людмили Михайлівни в Росію? (Леся Українка); Йти куди, я забув і не знаю. Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають, глушить тут однобоке життя (В. Сосюра); За кожним наворотом додому каявся [Краньцовський] й приобіцював, що вже поправиться (Лесь Мартович). - Пор. 1. поверта́тися.