-1-
іменник жіночого роду
(підлі люди) [збірн., зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний на́волоч  
родовий на́волочі  
давальний на́волочі  
знахідний на́волоч  
орудний на́волоччю  
місцевий на/у на́волочі  
кличний на́волоче*  

Словник синонімів

НА́БРІДзбірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕзневажл.,ЗБО́РИСЬКОзневажл.,ЗБІГО́ВИЩЕзневажл.,ЗБІГО́ВИСЬКОзневажл. (група людей з якою-небудь спільною негативною ознакою, одночасно присутніх де-небудь). - Панове! Тепер усякий набрід удає з себе козака (З. Тулуб); Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з’їзд (А. Головко); - ..Содом тут [у Таврії] у нас, зборисько всяких єретиків (О. Гончар); Хай ночами сниться нам битва під Царицином, де лягло збіговище клятих ворогів (М. Упеник). - Пор. на́волоч.
НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. - підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. - підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина),НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.;ПО́КИ́ДЬКИмн. (одн.ПО́КИ́ДЬОК), ПО́КИДЬ, ПО́ТОЛОЧ, БОСО́ТА (морально розкладені люди або людина, злочинні елементи суспільства); ЛЮДЦІ́мн., зневажл. (негідні люди). - Ну, весілля скінчилося, - нарешті буркнув він. - Геть, наволоч!.. А то я не так порегочу... (С. Черкасенко); - Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (О. Донченко); - Вибухни, на нещастя, війна - і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Є. Кротевич); - Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом (Л. Яновська); Народна правдо, честь і гідність, Змітай всю нечисть у борні! (М. Гірник); - А поліцаї навідуються за курами [курми] та самогонкою.. Скажи мені, командире, звідкіля воно такої погані набралося? (Григорій Тютюнник); - Запалювальними б’є, сволота, - сказав хтось з кулеметників (І. Багмут); Великою священною війною фашистську гидь з лиця зітрем! (М. Бажан); [Марко:] Тихо, Єво, стій на місці. (До Боба) Ти, мерзото, так знущаєшся з бідної дівчини? (М. Ірчан); Уночі, пригадую, випав невеликий сніг, забілив усе навколо, замів і сліди денікінської скверни (В. Минко); А над Україною.. шугає страхітливий вихор злодіянь, що їх чинять покидьки людства (О. Довженко); Але чим викажеш їм, що ти не покидьок якийсь (І. Ле); - Везе мені, - скрушно зітхнула Катюша, - що не знайомство, то все покидь (М. Чабанівський); Лец-Отаманову аж помутніло в очах: якась босота насмілюється нарівні з ним залицятися до такої жінки (П. Панч); - Ніколи не забувай і про нечесних людців, і кар’єристів, які живуть серед отих простих людей, псують їм нерви, кров (П. Автомонов). - Пор. на́брід, негі́дник.
-2-
іменник жіночого роду, істота
(негідник) [лайл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний на́волоч  
родовий на́волочі  
давальний на́волочі  
знахідний на́волоч  
орудний на́волоччю  
місцевий на/у на́волочі  
кличний на́волоче*  

Словник синонімів

НА́БРІДзбірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕзневажл.,ЗБО́РИСЬКОзневажл.,ЗБІГО́ВИЩЕзневажл.,ЗБІГО́ВИСЬКОзневажл. (група людей з якою-небудь спільною негативною ознакою, одночасно присутніх де-небудь). - Панове! Тепер усякий набрід удає з себе козака (З. Тулуб); Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з’їзд (А. Головко); - ..Содом тут [у Таврії] у нас, зборисько всяких єретиків (О. Гончар); Хай ночами сниться нам битва під Царицином, де лягло збіговище клятих ворогів (М. Упеник). - Пор. на́волоч.
НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. - підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. - підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина),НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.;ПО́КИ́ДЬКИмн. (одн.ПО́КИ́ДЬОК), ПО́КИДЬ, ПО́ТОЛОЧ, БОСО́ТА (морально розкладені люди або людина, злочинні елементи суспільства); ЛЮДЦІ́мн., зневажл. (негідні люди). - Ну, весілля скінчилося, - нарешті буркнув він. - Геть, наволоч!.. А то я не так порегочу... (С. Черкасенко); - Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (О. Донченко); - Вибухни, на нещастя, війна - і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Є. Кротевич); - Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом (Л. Яновська); Народна правдо, честь і гідність, Змітай всю нечисть у борні! (М. Гірник); - А поліцаї навідуються за курами [курми] та самогонкою.. Скажи мені, командире, звідкіля воно такої погані набралося? (Григорій Тютюнник); - Запалювальними б’є, сволота, - сказав хтось з кулеметників (І. Багмут); Великою священною війною фашистську гидь з лиця зітрем! (М. Бажан); [Марко:] Тихо, Єво, стій на місці. (До Боба) Ти, мерзото, так знущаєшся з бідної дівчини? (М. Ірчан); Уночі, пригадую, випав невеликий сніг, забілив усе навколо, замів і сліди денікінської скверни (В. Минко); А над Україною.. шугає страхітливий вихор злодіянь, що їх чинять покидьки людства (О. Довженко); Але чим викажеш їм, що ти не покидьок якийсь (І. Ле); - Везе мені, - скрушно зітхнула Катюша, - що не знайомство, то все покидь (М. Чабанівський); Лец-Отаманову аж помутніло в очах: якась босота насмілюється нарівні з ним залицятися до такої жінки (П. Панч); - Ніколи не забувай і про нечесних людців, і кар’єристів, які живуть серед отих простих людей, псують їм нерви, кров (П. Автомонов). - Пор. на́брід, негі́дник.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний на́волоч на́волочі
родовий на́волочі на́волочей
давальний на́волочі на́волочам
знахідний на́волоч на́волочей
орудний на́волоччю на́волочами
місцевий на/у на́волочі на/у на́волочах
кличний на́волоче на́волочі

Словник синонімів

НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬпідсил. розм.,ПАРАЗИ́Тпідсил. розм.;ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КАпідсил. (лайл. і зневажл. - про злу, підступну людину); КА́ПОСНИКрозм.,ПА́КОСНИК[ПА́КІСНИК]розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Тзаст.,ШИ́БЕНИКзаст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́лайл.,СВИНЮ́КА[СВИНЯ́КА]підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н[БУСУРМЕ́Н], НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, - з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник - і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); - А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син - поганець? (Григорій Тютюнник); - Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); - То ти знущаєшся з мене, гад?! - прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); - Топись, топись, одною гадиною менше буде, - припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); [Лукерія Степанівна:] Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); - Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); - Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... - і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); - Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); - Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! - одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); - Що ж сей паскудник учинив? - став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); - Собака, - вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); - Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); - І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум’я обхопило: - ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); - Свиня, - кинув він Гнатові, коли вони від’їхали на бокову стежку. - Отакого старого чоловіка - і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); - Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); - Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь ідесумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); [Дуга (виймає складену вчетверо листівку):] Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить [Прокіп].. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). - Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.