-1-
іменник середнього роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний навожде́ння  
родовий навожде́ння  
давальний навожде́нню  
знахідний навожде́ння  
орудний навожде́нням  
місцевий на/у навожде́нні, навожде́нню  
кличний навожде́ння*  

Словник синонімів

НАСЛА́ННЯ́ (за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обманути кого-небудь, заподіяти якесь нещастя),НА́ПУСК, НА́ПУСТ, ПРИСТРІ́Т, УРО́КИ[ВРО́КИ]мн., УРО́ЧЕННЯ[ВРО́ЧЕННЯ] (хвороба, спричинена недобрим поглядом); МАНА́, НАВОЖДЕ́ННЯцерк. (з метою спокусити, заманити з собою). - Це якесь наслання. Це пороблено (Лесь Мартович); [Храпко:] Що се? Напуск на мене? наговір? Усі проти мене, всі!.. (Панас Мирний); - Що ти все мовчиш і до мене, старої, й словом не обізвешся? Може, тебе наврочено або напуст накликано? (Григорій Тютюнник); Просто напасть на людину: Не пройшов іще пристріт, Як уже і колька в спину (С. Воскрекасенко); На світі всячину я знаю, .. Шепчу - уроки проганяю, Переполохи виливаю, Гадюк умію замовляти (І. Котляревський); - А пресвята Богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від невинного.. тіла... (М. Стельмах); Їй-богу моєму, забулася, що й зарікалася не пити, неначе вона [кума] ману навела на мене (І. Нечуй-Левицький); Овіяний недоторканною зверхністю отець Никодим.. узвав нічні витівки зухвалим бісовим навожденням (О. Ковінька). - Пор. 1. заклина́ння.