наверчений 2 значення

-1-
дієприкметник
(просвердлений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наве́рчений наве́рчена наве́рчене наве́рчені
родовий наве́рченого наве́рченої наве́рченого наве́рчених
давальний наве́рченому наве́рченій наве́рченому наве́рченим
знахідний наве́рчений наве́рчену наве́рчене наве́рчені
орудний наве́рченим наве́рченою наве́рченим наве́рченими
місцевий на/у наве́рченому, наве́рченім на/у наве́рченій на/у наве́рченому, наве́рченім на/у наве́рчених
-2-
дієприкметник
(намотаний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наве́рчений наве́рчена наве́рчене наве́рчені
родовий наве́рченого наве́рченої наве́рченого наве́рчених
давальний наве́рченому наве́рченій наве́рченому наве́рченим
знахідний наве́рчений наве́рчену наве́рчене наве́рчені
орудний наве́рченим наве́рченою наве́рченим наве́рченими
місцевий на/у наве́рченому, наве́рченім на/у наве́рченій на/у наве́рченому, наве́рченім на/у наве́рчених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наве́рчений наве́рчена наве́рчене наве́рчені
родовий наве́рченого наве́рченої наве́рченого наве́рчених
давальний наве́рченому наве́рченій наве́рченому наве́рченим
знахідний наве́рчений наве́рчену наве́рчене наве́рчені
орудний наве́рченим наве́рченою наве́рченим наве́рченими
місцевий на/у наве́рченому, наве́рченім на/у наве́рченій на/у наве́рченому, наве́рченім на/у наве́рчених