набурюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний набу́рюваний набу́рювана набу́рюване набу́рювані
родовий набу́рюваного набу́рюваної набу́рюваного набу́рюваних
давальний набу́рюваному набу́рюваній набу́рюваному набу́рюваним
знахідний набу́рюваний, набу́рюваного набу́рювану набу́рюване набу́рювані, набу́рюваних
орудний набу́рюваним набу́рюваною набу́рюваним набу́рюваними
місцевий на/у набу́рюваному, набу́рюванім на/у набу́рюваній на/у набу́рюваному, набу́рюванім на/у набу́рюваних