набрякнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | набря́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | набря́кне | набря́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | набря́к, набря́кнув | набря́кли, набря́кнули |
жін.р. | набря́кла, набря́кнула | |
сер.р. | набря́кло, набря́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
набря́клий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
набря́кши, набря́кнувши |