-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив набря́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа набря́кне набря́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набря́к, набря́кнув набря́кли, набря́кнули
жін.р. набря́кла, набря́кнула
сер.р. набря́кло, набря́кнуло
Активний дієприкметник
набря́клий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набря́кши, набря́кнувши

Словник синонімів

НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. - збільшуватися в об’ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИпідсил.,БРЯ́КНУТИрозм.,БУБНЯ́ВІТИрозм.; ПУ́ХНУТИ, СПУХА́ТИ, НАДУВА́ТИСЯ[НАДИМА́ТИСЯ], ЗДУВА́ТИСЯ[ЗДИМА́ТИСЯ], НАПИНА́ТИСЯ, П’ЯСТИ́СЯ[ПНУ́ТИСЯ] (про кровоносні судини - звичайно від напруження). - Док.: набря́кнути, набу́хнути, розбу́хнути, набубня́віти, напу́хнути, спу́хнути, наду́тися, зду́тися, напну́тися[нап’ясти́ся]. Відерне вим’я рекордистки набрякло, з дійок засочилася біла роса (І. Волошин); Старости очі вирячили, набухли з подиву обличчя (К. Гордієнко); Пальці рук судорожно повільно стиснулись, жили повільно стали розбухати, синіти (М. Ірчан); Він не помітив, як у неї по-дитячому набубнявіли губи (М. Рудь); Латочка.. кричить тоненьким тенором, на шиї страшними п’явками пухнуть жили (Григорій Тютюнник); А в пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів (В. Сосюра); Жили йому напнулися. Шия стала червоно-синя (З. Тулуб); Чого ж твої плечі згорбились, а голова похилилась? Чого між мотуззям пнуться козацькі жили? (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. пу́хнути.
НАБУ́ХНУТИ (насичуючись вологою, збільшитися в об’ємі; про насіння, бруньки дерев - налитися соками), НАБРЯ́КНУТИ, РОЗБУ́ХНУТИпідсил.,НАБУЧА́ВІТИрозм.;НАБУБНЯ́ВІТИ (звичайно про насіння, бруньки). - Недок.: набуха́ти, набряка́ти, розбуха́ти, бубня́віти. На дровітні мокли і набухали тріски, а під парканами дощ полоскав стояче бадилля (М. Томчаній); Набухала й прозорилась ґлеєм вишнева брость (М. Стельмах); Вікна понамерзали, двері набрякли (А. Тесленко); Брості росли, набрякали і розпускались (Л. Дмитерко); Сліпуче квітневе сонце вигрівало сходи, земля розбухала, розкисала (К. Гордієнко); А в полях давно У землі зерно Набубнявіло, пророста (М. Шпак).