набиндючуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | набиндю́чуватися, набиндю́чуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | набиндю́чуймося, набиндю́чуймось | |
2 особа | набиндю́чуйся, набиндю́чуйсь | набиндю́чуйтеся, набиндю́чуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | набиндю́чуватимуся, набиндю́чуватимусь | набиндю́чуватимемося, набиндю́чуватимемось, набиндю́чуватимемся |
2 особа | набиндю́чуватимешся | набиндю́чуватиметеся, набиндю́чуватиметесь |
3 особа | набиндю́чуватиметься | набиндю́чуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | набиндю́чуюся, набиндю́чуюсь | набиндю́чуємося, набиндю́чуємось, набиндю́чуємся |
2 особа | набиндю́чуєшся | набиндю́чуєтеся, набиндю́чуєтесь |
3 особа | набиндю́чується | набиндю́чуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
набиндю́чуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | набиндю́чувався, набиндю́чувавсь | набиндю́чувалися, набиндю́чувались |
жін. р. | набиндю́чувалася, набиндю́чувалась | |
сер. р. | набиндю́чувалося, набиндю́чувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
набиндю́чувавшись |