набиндючуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив набиндю́чуватися, набиндю́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набиндю́чуймося, набиндю́чуймось
2 особа набиндю́чуйся, набиндю́чуйсь набиндю́чуйтеся, набиндю́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набиндю́чуватимуся, набиндю́чуватимусь набиндю́чуватимемося, набиндю́чуватимемось, набиндю́чуватимемся
2 особа набиндю́чуватимешся набиндю́чуватиметеся, набиндю́чуватиметесь
3 особа набиндю́чуватиметься набиндю́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа набиндю́чуюся, набиндю́чуюсь набиндю́чуємося, набиндю́чуємось, набиндю́чуємся
2 особа набиндю́чуєшся набиндю́чуєтеся, набиндю́чуєтесь
3 особа набиндю́чується набиндю́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
набиндю́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. набиндю́чувався, набиндю́чувавсь набиндю́чувалися, набиндю́чувались
жін. р. набиндю́чувалася, набиндю́чувалась
сер. р. набиндю́чувалося, набиндю́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набиндю́чувавшись