набендюжитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | набендю́житися, набендю́житись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | набендю́житься | набендю́жаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | набендю́жився, набендю́живсь | набендю́жилися, набендю́жились |
жін.р. | набендю́жилася, набендю́жилась | |
сер.р. | набендю́жилося, набендю́жилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
набендю́жившись |