набатувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив набатува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   набату́ймо
2 особа набату́й набату́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа набату́ю набату́ємо, набату́єм
2 особа набату́єш набату́єте
3 особа набату́є набату́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. набатува́в набатува́ли
жін.р. набатува́ла
сер.р. набатува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
набатува́вши