міцніючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний міцні́ючий міцні́юча міцні́юче міцні́ючі
родовий міцні́ючого міцні́ючої міцні́ючого міцні́ючих
давальний міцні́ючому міцні́ючій міцні́ючому міцні́ючим
знахідний міцні́ючий, міцні́ючого міцні́ючу міцні́юче міцні́ючі, міцні́ючих
орудний міцні́ючим міцні́ючою міцні́ючим міцні́ючими
місцевий на/у міцні́ючому, міцні́ючім на/у міцні́ючій на/у міцні́ючому, міцні́ючім на/у міцні́ючих