міцносилий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний міцноси́лий міцноси́ла міцноси́ле міцноси́лі
родовий міцноси́лого міцноси́лої міцноси́лого міцноси́лих
давальний міцноси́лому міцноси́лій міцноси́лому міцноси́лим
знахідний міцноси́лий, міцноси́лого міцноси́лу міцноси́ле міцноси́лі, міцноси́лих
орудний міцноси́лим міцноси́лою міцноси́лим міцноси́лими
місцевий на/у міцноси́лому, міцноси́лім на/у міцноси́лій на/у міцноси́лому, міцноси́лім на/у міцноси́лих