-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний міцни́й міцна́ міцне́ міцні́
родовий міцно́го міцно́ї міцно́го міцни́х
давальний міцно́му міцні́й міцно́му міцни́м
знахідний міцни́й, міцно́го міцну́ міцне́ міцні́, міцни́х
орудний міцни́м міцно́ю міцни́м міцни́ми
місцевий на/у міцно́му, міцні́м на/у міцні́й на/у міцно́му, міцні́м на/у міцни́х

Словник синонімів

МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б’ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.,СИ́ЛЬНИЙ діал.,ТРИВА́ЛИЙрозм.,НЕЗЛА́МНИЙ[НЕЗЛО́МНИЙ] (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); НЕБИТКИ́Й (про посуд, скло тощо - який не розбивається при падінні чи ударі); НОСКИ́Й (перев. про одяг - який довго носиться, не рветься); ДЕБЕ́ЛИЙрозм. (про масивні вироби з дерева, заліза тощо); ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ (зроблений добре, на тривалий час); НЕРОЗРИ́ВНИЙ (якого не можна розірвати); НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕРУШИ́МИЙрозм. (про відносини, зв’язки). Тая сила, що марна була на війні, Будувала підвалини й мури міцні (Леся Українка); .- .Обоє ще молоді, міцнусім’ю створили б... (О. Гончар); Бідні люди хотіли собі побудувати дім тривкий, кам’яний, вигідний (І. Франко); Лід кріпкий, хоч гармати коти (М. Номис); Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Лесь Мартович); В васзалізні панцирі незломні, і щити черлені при плечі, і латинські ковані шоломи (Н. Забіла); Небиткий посуд; Дебелі ворота з дашком були засунені (П. Панч); Фундаментальна споруда; А сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута (Леся Українка); Непорушна дружба між народами України і Грузії має багатовікову історію (з газети).
МІЦНИ́Й (про сон),ГЛИБО́КИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,НЕПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, МЕ́РТВИЙ, НАПІВМЕ́РТВИЙ, БОГАТИ́РСЬКИЙ, ТОВСТИ́Йрозм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.Згори, де стояла її хата, глянула на село - Гомін-Цибуля спала, осяяна глухим світлом місяця, спала тим глибоким передранішнім сном, міцнішим за який може бути лише сама смерть (Є. Гуцало); Я спав непробудним сном п’ятнадцять годин (М. Трублаїні); Опочивав сном тихим, безпробудним (Словник Б. Грінченка); Усе кругом спало мертвим сном, нізвідки не доходило ніякого гуку (Панас Мирний); Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (І. Франко); Мій приятель заснув богатирським сном (О. Донченко); Хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали (Марко Вовчок); Василь приліг на книжці і заснув кріпким сном (Панас Мирний).
МІЦНИ́Й (який містить у собі велику кількість розчинених речовин), СИ́ЛЬНИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙпідсил. розм.,КРІ́ПКИ́Йрозм.;НАСИ́ЧЕНИЙ (який містить максимальну кількість якоїсь речовини); НАСТО́ЯНИЙ (про вино тощо - який зміцнів від тривалого стояння); КРУТИ́Й (про настій, навар, тютюн, запах тощо - дуже насичений); ТЕРПКИ́Й (про запах, а також про те, що має такий запах); СТІЙКИ́Й (про запах). - Здорові будьмо! - коротко сказав Тарас і випив. - Ух же й міцна!.. (Вас. Шевчук); Міцний дух конячого поту й вогкого ременю бив у ніс (З. Тулуб); Сперте, з сильним духом соснової дошки повітря затамувало їй віддих (М. Коцюбинський); Бакун у нього міцнющий - тільки пацюків труїти (з газети); [Химка:] Панич сказав, що то ром страшенно кріпкий (Панас Мирний); [Гальванеску:] Рідина, яку ви бачите в водозаборах.., не проста вода. Це насичений хімічний розчин (Ю. Смолич); Подавала вона.. меди настояні (П. Загребельний); Крутий чай; Терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч (М. Стельмах); Стійкі пахощі чогось смачного ще міцніше забили в ніздрі тоді, коли похму-рий наймит увів їх у світлицю (В. Речмедін).
МІЦНІ́ТИ (ставати міцним, міцнішим), КРІ́ПНУТИрозм.,ДЕБЕЛІ́ШАТИрозм.;МІЦНІ́ШАТИ, КРІ́ПШАТИрозм. (ставати, робитися міцнішим); ГЛИ́БШАТИ, РОСТИ́ (перев. про почуття). Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле); [Олеся:] Як кріпнуть і уміцняються мої сили!.. (М. Кропивницький); -. Овес.. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають (З. Тулуб); Насувалася ніч. Мороз кріпшав (М. Шеремет); Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (М. Коцюбинський). - Пор. 1. міцни́й, 2. міцни́й, 3. міцни́й.
СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙпідсил., ЗДОРО́ВИЙрозм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм., СТОСИ́ЛИЙпідсил. поет., МОГУ́ЧИЙпідсил. заст., МО́ЖНИЙзаст., КРІ́ПКИЙрідше; ПОВНОСИ́ЛИЙ (повний сил, енергії); СНАЖНИ́Йдіал. (сильний, не виснажений); М’ЯЗИ́СТИЙ, М’ЯЗУВАТИЙ, МУСКУЛИ́СТИЙ, МУСКУЛЯ́СТИЙ, ЖИ́ЛАВИЙ (який має розвинені м’язи); ТРИВКИ́Й (фізично витривалий). Він був виспаний, здоровий і сильний, тіло переливалося мускулами (Григорій Тютюнник); На лихо собі Корній вдався парубком гарним, - високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна (П. Кочура); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах] (П. Загребельний); За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); [Іван:] І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М. Кропивницький); Ми - двожильні. Ми виживем, інші ж навіки пропали (А. Малишко); А коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко); Він [солдат] помужнів. Вітчизна крила Йому незборені дала. Він полетів - орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (М. Гірник); - Ой же сильний він, кріпкий! - сказала Яринка (П. Тичина); При оглядинах Гаркуша не забракував нікого, всі були здорові, повносилі (О. Гончар); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар - дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка).
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. - значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). - Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.
СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ, УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ], ТВЕРДОКАМ’ЯНИЙ, СТОЇ́ЧНИЙ, ЦІПКИ́Йдіал. (стійкий у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам). - Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий?.. (О. Гончар); Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (І. Нечуй-Левицький); Потурайчин зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович); Непохитні борці за мир; Незламний революціонер; Крокують воїни несхибні, І всюди - квіти на путі (І. Муратов); Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається.. Тоня Горпищенко (О. Гончар); Вона була горда та неподатлива (І. Франко); А що лютіше карали [гестапівці], то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (Л. Козаченок); Народився й жив [Святослав] таким, як батько його Ігор, - упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (С. Скляренко); Стоїчна людина; Тухольці ціпкий народ (І. Франко). - Пор. 1. наполе́гливий.

Словник антонімів

СИЛА КВОЛІСТЬ
Здатність живих істот напруженням м’язів виконувати фізичні рухи, різні дії; фізична енергія людини, тварини, міць, могутність; здатність людини до діяльності. Відсутність сили, життєвої енергії, слабкість, хирлявість; відсутність духовної діяльності, безсилість, млявість.
Силакволість велика, випадкова, душевна, ідейна, неймовірна, особлива, природна, фізична. Груба, небуденна сила ~  смертельна кволість. Сила ~  кволість атлета, батька, доказів, думки, людини, коня, сина, спортсмена, юнака. Відчувати, демонструвати, мати, показувати силукволість.
Слабий із дужим не борись, голий з багатим не дружись (Народне прислів’я).  Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина).  У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко). А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем: допоможи! Ти ж дужий, а я безпомічна! (О. Гончар).
Сильний ~кволий, сильно ~кволо; міцний //дужий ~слабий //кволий; силач //силань //богатир //атлет ~слабак //слабина

Словник фразеологізмів

ма́ти міцни́й (тверди́й, до́брий і т. ін.) ґрунт під нога́ми. Почувати себе твердо, впевнено, незалежно і т. ін. Може, на той рік пощастить мені зібрати більше матеріалу і тоді матиму міцніший ґрунт під ногами (М. Коцюбинський); Хоч навчаються у вузах і мають під ногами твердий ґрунт, упевненості в завтрашньому дні [молоді люди] здебільшого не мають (З газети).

си́льна (міцна́) рука́. Хто-небудь впливовий. — Полтава бореться, друзі!.. Чиясь сильна рука підтримує нас! (О. Гончар).

міцне́ сло́во. Груба лайка. — Тільки, будь ласка, якнайменше міцних слів. Пам’ятай, що ти дипломат (О. Довженко); За коротку мить дід устиг спом’янути міцним словом усю нечисту силу (О. Донченко).

тверди́й (міцни́й) горі́шок. 1. Людина зі складним характером. — Ця дівчина — твердий горішок, з нею треба поводитися обачніше (М. Івасюк); Як свідчить досвід, тверді горішки завжди таять найбільші злочини (Василь Шевчук).

2. Складний, важкий (для вивчення, виготовлення і т. ін.) — Солдатська наука — горішок дуже міцний (І. Стаднюк); Кількапудова деталь плавучого крана для багатьох токарів виявилася “міцним горішком” (З газети).

3. Складно, важко здійснити. — Я вас веду не до легкої перемоги! Це буде досить твердий горішок (Переклад С. Масляка);

розкуси́ти [міцни́й (тверди́й)] горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. [С-р:] Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. [С-д:] А може й справді перекусим: Твердий оріх [горіх] ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).

розкуси́ти [міцни́й (тверди́й)] горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. [С-р:] Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. [С-д:] А може й справді перекусим: Твердий оріх [горіх] ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).