-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний міху́р міхури́
родовий міхура́ міхурі́в
давальний міхуру́, міхуро́ві міхура́м
знахідний міху́р міхури́
орудний міхуро́м міхура́ми
місцевий на/у міхурі́ на/у міхура́х
кличний міху́ре* міхури́*

Словник синонімів

МІХУ́Р (порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якоюсь рідиною), ПУХИ́Р. Якісь старигани, забувши про склероз, холестерин, ожиріння й одуріння, забувши про вставні зуби й вирізані шлунки та жовчні міхурі, їдять неймовірно жадібно, неймовірно багато (П. Загребельний); Він мовчки розшморгнув жовту, з свинячого пухиря калитку (М. Стельмах).