міритися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив мі́ритися, мі́ритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   мі́рмося, мі́рмось
2 особа мі́рся мі́ртеся, мі́ртесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа мі́ритимуся, мі́ритимусь мі́ритимемося, мі́ритимемось, мі́ритимемся
2 особа мі́ритимешся мі́ритиметеся, мі́ритиметесь
3 особа мі́ритиметься мі́ритимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа мі́рюся, мі́рюсь мі́римося, мі́римось, мі́римся
2 особа мі́ришся мі́ритеся, мі́ритесь
3 особа мі́риться мі́ряться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
мі́рячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. мі́рився, мі́ривсь мі́рилися, мі́рились
жін. р. мі́рилася, мі́рилась
сер. р. мі́рилося, мі́рилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
мі́рившись