міритися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | мі́ритися, мі́ритись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | мі́рмося, мі́рмось | |
2 особа | мі́рся | мі́ртеся, мі́ртесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мі́ритимуся, мі́ритимусь | мі́ритимемося, мі́ритимемось, мі́ритимемся |
2 особа | мі́ритимешся | мі́ритиметеся, мі́ритиметесь |
3 особа | мі́ритиметься | мі́ритимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мі́рюся, мі́рюсь | мі́римося, мі́римось, мі́римся |
2 особа | мі́ришся | мі́ритеся, мі́ритесь |
3 особа | мі́риться | мі́ряться |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
мі́рячись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | мі́рився, мі́ривсь | мі́рилися, мі́рились |
жін. р. | мі́рилася, мі́рилась | |
сер. р. | мі́рилося, мі́рилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
мі́рившись |