-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ма́товість  
родовий ма́товості  
давальний ма́товості  
знахідний ма́товість  
орудний ма́товістю  
місцевий на/у ма́товості  
кличний ма́товосте*  

Словник антонімів

БЛИСКУЧИЙ МАТОВИЙ
Який має блиск, блищить, лискучий, (у вищій мірі) сяючий. Позбавлений блиску, тьмяний.
Блискучий, а, е ~  матовий, а, е зірка, лак, лице, обличчя, поверхня. Бути, зробитися, стати блискучимматовим. Досить, дуже, надто, зовсім, цілком блискучийматовий.
Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові. Вона випросталась на ввесь свій високий зріст... Її голос перервався. Од великого гніву їй захоплювало дух в горлі. Матові очі знов стали блискучими й сипали іскри (I. Нечуй-Левицький).
Блиск //блискіт ~ матовість, блиск ~ тьмяність, блискати ~ тьмянішати, блискотіти //блискотати ~ тьмяніти