масштабний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний масшта́бний масшта́бна масшта́бне масшта́бні
родовий масшта́бного масшта́бної масшта́бного масшта́бних
давальний масшта́бному масшта́бній масшта́бному масшта́бним
знахідний масшта́бний масшта́бну масшта́бне масшта́бні
орудний масшта́бним масшта́бною масшта́бним масшта́бними
місцевий на/у масшта́бному, масшта́бнім на/у масшта́бній на/у масшта́бному, масшта́бнім на/у масшта́бних

Словник синонімів

ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,ТИТАНІ́ЧНИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙрідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙрідко,НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил.Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона [Кіпріда] велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя [голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії] величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому [романі Тихого "Рахунок за сонце"] нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум’ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). - Пор. 1. винятко́вий, 1. надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.