марнуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | марнува́тися, марнува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | марну́ймося, марну́ймось | |
2 особа | марну́йся, марну́йсь | марну́йтеся, марну́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | марнува́тимуся, марнува́тимусь | марнува́тимемося, марнува́тимемось, марнува́тимемся |
2 особа | марнува́тимешся | марнува́тиметеся, марнува́тиметесь |
3 особа | марнува́тиметься | марнува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | марну́юся, марну́юсь | марну́ємося, марну́ємось, марну́ємся |
2 особа | марну́єшся | марну́єтеся, марну́єтесь |
3 особа | марну́ється | марну́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
марну́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | марнува́вся, марнува́всь | марнува́лися, марнува́лись |
жін. р. | марнува́лася, марнува́лась | |
сер. р. | марнува́лося, марнува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
марнува́вшись |