марнувати 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | марнува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | марну́ймо | |
2 особа | марну́й | марну́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | марнува́тиму | марнува́тимемо, марнува́тимем |
2 особа | марнува́тимеш | марнува́тимете |
3 особа | марнува́тиме | марнува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | марну́ю | марну́ємо, марну́єм |
2 особа | марну́єш | марну́єте |
3 особа | марну́є | марну́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
марну́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | марнува́в | марнува́ли |
жін. р. | марнува́ла | |
сер. р. | марнува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
марно́ваний | ||
Безособова форма | ||
марно́вано | ||
Дієприслівник | ||
марнува́вши |