марнотратність 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | марнотра́тність | |
родовий | марнотра́тності | |
давальний | марнотра́тності | |
знахідний | марнотра́тність | |
орудний | марнотра́тністю | |
місцевий | на/у марнотра́тності | |
кличний | марнотра́тносте* |
Словник антонімів
ОЩАДЛИВИЙ | МАРНОТРАТНИЙ |
Який бережливо витрачає що-н., додержується економії, дбайливий. | Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо, гойний. |
Ощадливий, а, е ~ марнотратний, а, е батько, вдова, дитя, дід, друг, дядько, зять, кожен, колектив, людина, мати, парубок, робітник, син, сусід, суспільство, юнак. Бути, виростати, жити, залишатися, зробитися, ставати, уважатися ощадливим ~ марнотратним. Винятково, досить, дуже, занадто, зовсім, надмірно ощадливий ~ марнотратний. | |
Ви були господарна, ощадлива,.. добра дружина (І. Вільде). Бути марнотратним за рахунок держави,- не тільки не припустимо, це аморально (З газети). | |
Заощаджувати ~ марнотратити, ощадливий (у знач ім.) ~ марнотратник, ощадливість ~ марнотратність // марнотратство, ощадливо ~ марнотратно |