марнотний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний марно́тний марно́тна марно́тне марно́тні
родовий марно́тного марно́тної марно́тного марно́тних
давальний марно́тному марно́тній марно́тному марно́тним
знахідний марно́тний, марно́тного марно́тну марно́тне марно́тні, марно́тних
орудний марно́тним марно́тною марно́тним марно́тними
місцевий на/у марно́тному, марно́тнім на/у марно́тній на/у марно́тному, марно́тнім на/у марно́тних