марнолюбний 1 значення
-1-
прикметник
[рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | марнолю́бний | марнолю́бна | марнолю́бне | марнолю́бні |
родовий | марнолю́бного | марнолю́бної | марнолю́бного | марнолю́бних |
давальний | марнолю́бному | марнолю́бній | марнолю́бному | марнолю́бним |
знахідний | марнолю́бний, марнолю́бного | марнолю́бну | марнолю́бне | марнолю́бні, марнолю́бних |
орудний | марнолю́бним | марнолю́бною | марнолю́бним | марнолю́бними |
місцевий | на/у марнолю́бному, марнолю́бнім | на/у марнолю́бній | на/у марнолю́бному, марнолю́бнім | на/у марнолю́бних |