марниця 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
(дрібниця, дурниця) [діал.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | марни́ця | марни́ці |
родовий | марни́ці | марни́ць |
давальний | марни́ці | марни́цям |
знахідний | марни́цю | марни́ці |
орудний | марни́цею | марни́цями |
місцевий | на/у марни́ці | на/у марни́цях |
кличний | марни́це* | марни́ці* |