манити 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | мани́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | мані́мо, мані́м | |
2 особа | мани́ | мані́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мани́тиму | мани́тимемо, мани́тимем |
2 особа | мани́тимеш | мани́тимете |
3 особа | мани́тиме | мани́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | маню́ | ма́нимо, ма́ним |
2 особа | ма́ниш | ма́ните |
3 особа | ма́нить | ма́нять |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ма́нячи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | мани́в | мани́ли |
жін. р. | мани́ла | |
сер. р. | мани́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
мани́вши |