маниковецький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний маникове́цький маникове́цька маникове́цьке маникове́цькі
родовий маникове́цького маникове́цької маникове́цького маникове́цьких
давальний маникове́цькому маникове́цькій маникове́цькому маникове́цьким
знахідний маникове́цький, маникове́цького маникове́цьку маникове́цьке маникове́цькі, маникове́цьких
орудний маникове́цьким маникове́цькою маникове́цьким маникове́цькими
місцевий на/у маникове́цькому, маникове́цькім на/у маникове́цькій на/у маникове́цькому, маникове́цькім на/у маникове́цьких