-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний мале́нький мале́нька мале́ньке мале́нькі
родовий мале́нького мале́нької мале́нького мале́ньких
давальний мале́нькому мале́нькій мале́нькому мале́ньким
знахідний мале́нький, мале́нького мале́ньку мале́ньке мале́нькі, мале́ньких
орудний мале́ньким мале́нькою мале́ньким мале́нькими
місцевий на/у мале́нькому, мале́нькім на/у мале́нькій на/у мале́нькому, мале́нькім на/у мале́ньких

Словник синонімів

МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́розм.,ДИТИНЧА́розм.,ДИТЯ́ТКОпестл.,ДИТИНЯ́пестл.,ПЕРВО́ЛІТОКрозм.,ГОЛОПУ́ЦЬОК[ГОЛОЦЮ́ЦЬОК]фам., ПУ́ЦЬВІРІНОКфам.;МАЛЮ́Крозм.,ДИТИ́НКАпестл.,ЛЯ́ЛЯрозм.,ЛЯ́ЛЬКАрозм.,КАРАПУ́Зжарт. (мала дитина); МАЛЕ́НЬКИЙ (про малого хлопчика); МАЛЕ́НЬКА (про малу дівчинку); НЕМОВЛЯ́ (дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина); КРИ́ХІТКАпестл.,КРИШЕНЯ́пестл.,КРИ́ХТАпестл. (дуже мала дитина або тварина). І на руках у матері маля Од сонця мружиться і мов піймати хоче щось у повітрі (В. Бичко); І не знають хлоп’ята, Що із цим же ім’ям Біля двору і хати Я гасав маленям (А. Малишко); З хати, двері в яку були прочинені, вирачкувало замурзане по самісінькі вуха дитинча (М. Олійник); Їжачок, Мале дитятко, Сам полив З посівом грядку (М. Стельмах); Віддала Пазя дитиня до мене, а сама до Львова в мамки (Лесь Мартович); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони [вівці] під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... (М. Рильський); Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Ганна Барвінок); .- Він почав з дітьми пиріжки з квасолею ліпити. Не вміє ж, ледачий макогон, а взявся, щоб потішити своїх пуцьвірінків (М. Стельмах); Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (С. Чорнобривець); Дитинка вродилась. Мене ґаздиня з служби геть нагнала (І. Франко); Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Т. Шевченко); .- Ти вже прокинувся, синочку? А я тобі ляльку привела, дівчинку. Он бач, яка! (О. Довженко); Виманений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько, білоголовий, лобатий карапуз (О. Гончар); Спить маленький; матусину руку щільненько Обняли рученята дрібнії (Леся Українка); Маленька встане: - Мамо, мамо, А де наш тато? (П. Воронько); З-за цегельні торохтів віз. Їхали молодиці з немовлятами (О. Кундзич); Іноді Максиму Тадейовичу випадало йти з дому в той час, коли мами і бабусі розбирали своїх крихіток з дитячого садка (Ю. Мартич); Спи, моя крихто, рости крилата, Дітки вже сплять малі (Я. Шпорта). - Пор. 1. дити́на.
НЕЗНАЧНИ́Й (за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), НІКЧЕ́МНИЙпідсил.; ОБМЕ́ЖЕНИЙ, СКРО́МНИЙ, МІЗЕ́РНИЙпідсил. (за розміром, кількістю, результатами); НЕВЕЛИ́КИЙ, МАЛИ́Йпідсил.,МАЛЕ́НЬКИЙпідсил. (за кількістю, силою вияву); НЕЧИСЛЕ́ННИЙ (за кількістю); НЕГУСТИ́Йрозм. (про гроші, заробіток); НЕВИСО́КИЙ, НИЗЬКИ́Йпідсил. (який не досягнув більш або менш значного розвитку, невеликий щодо кількості, сили, інтенсивності). Хтось із бійців ненароком торкнув у сутінках руку Брянського, і його пістолет вистрілив від того незначного руху (О. Гончар); - Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні. Перебиваєшся, як аллахові угодно - з копійки на копійку (І. Ле); Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи (Ю. Смолич); Скромні заробітки; Гармату поставлять на п’єдестал як пам’ятник епохи гордих своїх діянь і дивитимуться на неї з усміхом, дивуючись її скромним розмірам (О. Довженко); Марія Голуб.. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою (В. Кучер); Вона ["армія" І. В. Мічуріна] одержала вже ряд блискучих перемог у невеликих сутичках з супротивником (О. Довженко); Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (І. Нечуй-Левицький); Маленький гурток подорожніх притих (Леся Українка); Чорносотенці розігнали нечисленну самоохорону з робітників та інтелігенції (Ю. Смолич); - З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (М. Стельмах); Низькі темпи розвитку;Їхати на низькій швидкості. - Пор. 3. бі́дний, 1. мали́й, 3. мали́й, 2. слабки́й.
НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НІКЧЕ́МНИЙпідсил.; НЕІСТО́ТНИЙ, НЕСУТТЄ́ВИЙ, ДРІБ’ЯЗКО́ВИЙ, МА́РНИЙ (який не становить суті чого-небудь); МАЛОВА́ЖНИЙ, МАЛОЗНА́ЧНИЙ, МАЛОЗНАЧУ́ЩИЙрідше,МАЛОІСТО́ТНИЙ (який має невелике значення); НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, ПУСТИ́Йпідсил.розм. (до якого можна не ставитися серйозно, настільки він незначний); МАЛЕ́НЬКИЙ, МАЛИ́Йрідше,ДРІБНИ́Й (ужив. перев. з ім. абстр. знач.: справа, прохання, послуга і т. ін.); НЕПОВА́ЖНИЙ (про причину); ПЛАЧЕ́ВНИЙпідсил. (про результат); ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙпідсил. (не основний за значенням, менш істотний). Хай незначна, та щоб робота, Щоб день безділлям не затих (П. Дорошко); Пам’ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало); Основна справа - справа з відпусткою - здалася Раї дрібною, неважливою (О. Копиленко); - Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, - воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни... (М. Старицький); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, - настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко); Він відкидав усякі дріб’язкові сторонні міркування (О. Левада); І мовила хорошая Даліла..: - Казав, що все вволиш, про що б я не просила... Питаю ж я таку дрібницю марну!.. (Леся Українка); - Я надто маловажна людина, щоб своєю особою справляти кому приємність або прикрість (О. Кобилянська); Зір не така малозначна річ, якою можна було б ризикувати (Л. Дмитерко); Вони просиділи допізна. Ліниво перемовлялися про малозначущі речі (П. Загребельний); Рана несерйозна зовсім, і Ліза, безперечно, поправиться за два дні (Ю. Яновський); - Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки (Ю. Яновський); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (П. Дорошко); Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від’їзду (В. Собко); Все було другорядним, неважливим порівняно з тим, що він здобув, що він має тепер у житті: Тоня! (О. Гончар). - Пор. 2. нікче́мний.
НИЗЬКИ́Й (про людину, тварину - який має невеликий зріст; про рослину - який має невелику висоту),МАЛИ́Й, МАЛЕ́НЬКИЙ, НИЗЬКОРО́СЛИЙ, МАЛОРО́СЛИЙ, МАНЕ́НЬКИЙрозм.,КОРО́ТКИЙрозм.,КУ́ЦИЙрозм.,ДРІБНИ́Й розм.,КАРЛИКУВА́ТИЙпідсил. розм.,КАРЛУВА́ТИЙ підсил. розм.;КА́РЛИКОВИЙ (ужив. і як складова частина назв дуже малих, низьких рослин і тварин); НЕВИСО́КИЙ, НЕВЕЛИ́КИЙ (який не є високим). Він був низький, присадкуватий, як печериця (І. Нечуй-Левицький); Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Яновський); Рослинність повсюди тут цупка та колюча, низькоросла від постійної боротьби з вітрами (О. Гончар); Сама жінка маненька, коротесенька, та аж пихтить під тими убраннями (Марко Вовчок); Ось показалась коротка й сита фігура [Івана] (М. Коцюбинський); З куцої Тоськи виявився неабиякий гребець, навіть проти води (Ю. Смолич); Романові вже минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст (С. Васильченко); - Ось уже видно Терешкові вишні та сливи, - белькотів голова, - о! чи ти ба! як швидко виросли.. Ще вчора були невисокі, а сьогодні - як ліс (Г. Хоткевич); Ростом невеликий, але такий прудкий, жвавий, що навряд чи й двоє з ним справились би (О. Гончар).

Словник антонімів

ВЕЛИКИЙ МАЛИЙ
1. Значний своїми розмірами, величиною, кількістю, немалий, чималий. Невеликий розміром, незначний величиною, кількістю, невеликий, незначний.
Великий, а, е ~  малий, а, е будинок, букет, вибір, висота, відстань, вікно, глибина, господарство, груша, двір, день, істота, камінь, квартира, книга, країна, кусок чого-н., ліс, місто, м’яч, об’єм, організація, острів, площа, потік, пташка, ріст, розмір, роман, сад, село, скринька, стіл, частина, швидкість, яма. Велика будівля, людина ~  мала дитина, хатка. Великиймалий за об’ємом, за розміром. Бути, виростати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, уважатися великиммалим. Вельми, винятково, досить, дуже, казково, мабуть, надзвичайно, особливо великиймалий.  
Великий палецьмалий палець - крайні пальці на руках і ногах.
З малої хмарки великий дощ буває (Народне прислів’я). У знач. ім.: Малевелике: Хто великого не бачив, той і малому дивується. Хто не має малого, той не буде мати великого. За мале судитися, велике загубити (Народні прислів’я).
2. Який вийшов з дитячого віку, дорослий. Якого уважають ще дитиною, недорослий.
Великий, а, е ~  малий, а, е брат, дитина, дитя, дівча, дівчина, дочка, племінник, син, сестра, хлопець. Вирости великим ~  залишатися малимУ знач. ім.: Великий, а - дорослий, а ~  малий, а - недорослий, а.
Мале і велике - поголовно все населення.
Малі діти - малий клопіт, великі діти - великий клопіт (Народне прислів’я).
3. Уживаються з абстрактними іменниками: 
Значний за силою, інтенсивністю вияву, глибиною почуття, гідності. Незначний за силою вияву.
Великий, значний, а, е ~  малий, незначний, а, е витримка, відкриття; враження, горе, втрата, допомога, досвід, досягнення, жертва, задоволення, заслуга, значення, користь, небезпека, несподіванка, опіка, питання, пожежа, помилка, прогрес, прохання, радість, різниця, розходження, секрет, сила, скандал, талант, увага, успіх, честь, швидкість, шкода. Великімалі здібності, неприємності, переваги, перспективи, плани, тривоги, шанси.
4. Загальновизнаний, діяльність якого високо оцінена, знаменитий, відомий, (у вищій мірі) геніальний, видатний. Який нічим особливим не відзначається, маловідомий, незначний, нікчемний, невеликий, слабий.
Великий, відомий, а, е ~  незначний, слабий, малоталановитий, а, е артист, вчений, дослідник, знавець, комік, критик, майстер, мовознавець, оригінал, письменник, поет, політик, співак, трагік, художник. Великий чоловік ~  незначна людина. Бути, залишатися, стати, уважатися великиммалим.
Я маленьким збирав тут вугілля, Щоб великим збирати пісні (В. Сосюра).
Велич ~малість, величенький ~ малесенький, величезний ~ маленький; великий ~ мізерний, чималий ~ незначний Пор. ще: ВЕЛЕТЕНЬ ~ КАРЛИК, БІЛЬШЕ ~ МЕНШЕ, БІЛЬШІСТЬ ~ МЕНШІСТЬ

Словник фразеологізмів

ді́ло мале́ньке (зневажл. теля́че) чиє. Що-небудь не стосується когось; хто-небудь не повинен втручатися в якісь справи. — А твоє діло маленьке,— сердито озвався хтось із .. кутка (Ю. Збанацький); — А чого мені радіти..,— огризнувся старий Кажан .. — Моє діло маленьке, мірошницьке,— підкрути та й сядь (І. Цюпа); — Нехай про це, пане підполковнику, думає політичний відділ, а наше діло — теляче (М. Стельмах).