-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив макові́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   макові́ймо
2 особа макові́й макові́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа макові́тиму макові́тимемо, макові́тимем
2 особа макові́тимеш макові́тимете
3 особа макові́тиме макові́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа макові́ю макові́ємо, макові́єм
2 особа макові́єш макові́єте
3 особа макові́є макові́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
макові́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. макові́в макові́ли
жін. р. макові́ла
сер. р. макові́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
макові́вши

Словник синонімів

ЧЕРВОНІ́ТИ (ставати червоним, червонішим), ЧЕРВОНІ́ТИСЯрозм.; ЧЕРВОНІ́ШАТИ (ставати червонішим); ЧЕРВОНИ́ТИСЯ (ставати червоним); КРОВ’ЯНІ́ТИрозм., КРИВА́ВИТИСЯрозм.; МАЛИНОВІ́ТИрозм.; МАКОВІ́ТИрозм.; ПОЛУМ’ЯНІ́ТИ[ПОЛУМЕНІ́ТИ], ПАЛЕНІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИСЯ, ПЛОМЕНІ́ТИрозм., ПОЛОМЕНІ́ТИрозм., ПЛОМЕНИ́ТИСЯ[ПЛОМЕНІ́ТИСЯ]розм., ПАЛІ́ТИдіал.; ПАШІ́ТИрозм. (про тіло, обличчя); РОЗЖЕ́ВРЮВАТИСЯ, РОЖЕВІ́ТИ, РУМ’Я́НИТИСЯ, РУМ’Я́НІТИ, ЗАРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, ЗАГОРЯ́ТИСЯ, ШАРІ́ТИ, ШАРІ́ТИСЯ. - Док.: почервоні́ти, почервоні́тися, розчервоні́тися, почервоні́шати, сполум’яні́ти, запалені́ти, запалені́тися, запаші́ти, розже́врітися, заже́врітися, порожеві́ти, порум’яні́ти, зарум’яні́ти, зарум’я́нитися, порум’я́нитися. Край неба викотилась, ніби з моря випливла, блискуча вранішня зоря, а за нею почало червоніти небо (І. Нечуй-Левицький); У них червонішали знову щоки, блиском бралися очі (Остап Вишня); Шелестіть, чоботи, шелестіть! .. Ви червонились, як мідь, на румунських суглинках (О. Гончар); Заходило сонце. Багровіло небо, кривавились поля (Ю. Збанацький); Сонце клало жовті смуги на різнотрав’я. Випростувалась парость, малиновіли стрункі тіла сосон (А. Крижанівський); Полум’янів захід. Красиво заходило сонце (Я. Гримайло); Трава жовтіє, паленіє (І. Франко); Починала пломеніти лісова груша (О. Донченко); Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум’янцем (А. Шиян); За вікном розжеврюється ранок (Я. Мамонтов); Марійка побачила, як бинт на лобі в хлопця почав повільно рожевіти (О. Донченко); На сковороді апетитно шкварчало сало, рум’янилась порізана кружальцями картопля (С. Добровольський); Земля усміхається, радо приймає ту ласку [сонця] і вся рум’яніє в західному сяйві (Дніпрова Чайка); Зарум’янився Дніпро, злегка повитий свіжим серпанковим туманцем: сходило сонце (О. Гончар); Тільки побачив титан, що земля починає шаріти І що ріжки у щербатого місяця зблідлі щезають, Бистрим наказує Горам, Щоб коней вони запрягали (М. Зеров); Мінилася рання зоря, мов рубін, Шарілося море від сонця вітання (Леся Українка). - Пор. багряні́ти, 1. черво́ний.
ЧЕРВОНІ́ТИ (виділятися, виднітися червоним кольором), ЧЕРВОНІ́ТИСЯ, КРОВ’ЯНІ́ТИрозм., КРИВА́ВИТИСЯрозм., МАКОВІ́ТИрозм.; ПОЛУМ’ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ЖАРІ́ТИ, ПАЛА́ТИрозм., ПЛОМЕНІ́ТИрозм.; РОЖЕВІ́ТИ, РУМ’ЯНІ́ТИ, РУМ’Я́НИТИСЯ, ШАРІ́ТИ, ШАРІ́ТИСЯ, ЖЕ́ВРІТИ, ЖЕ́ВРІТИСЯ (бути покритим легким рум’янцем). Червоніє по пустині Червона глина та печина (Т. Шевченко); Небавом у склянці червонівся чай (О. Маковей); Північне сяйво кров’яніє і висне, Немов ведмедя вбитого нутро (Л. Дмитерко); На високій білій шиї кривавилося намисто з великих рубінів (П. Загребельний); З-під квітчастих хусток маковіють обличчя на сонячному морозі (А. Головко); На сході полум’яніло небо (П. Кочура); Під вікнами чепурних будиночків паленіють жоржини (П. Інгульський); Якраз тоді маки цвіли, розквітали - На схилах жаріли, палали (М. Нагнибіда); На рову ясно пломенів кущ шипшини (М. Стельмах); Рожевіють віти в сонячнім промінні (В. Сосюра); Далеко на пляжах - тисячі людей, золотяться тіла червоно, з відстані наче суцільні пшениці рум’яніють (О. Гончар); Стіл накритий білим обрусом, на ньому рум’яниться пахуча бабка (П. Козланюк); Поміж ними, між темних лопухів, шаріли червоні маки (І. Микитенко); Кров на шатах препишно шаріється, Оксамит і парчу залива (Леся Українка); Між стеблами [трав] жовтими й червоними вогниками жевріли тюльпани (С. Воскрекасенко); Перед ним Кривавим блиском жеврілося небо (І. Франко). - Пор. багряні́ти, 1. виділя́тися, 1. черво́ний.