-1-
іменник чоловічого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Мак  
родовий Ма́ку  
давальний Ма́ку, Ма́кові  
знахідний Мак  
орудний Ма́ком  
місцевий на/у Ма́ку  
кличний Ма́ку*  
відмінок однина множина
називний мак ма́ки
родовий ма́ку ма́ків
давальний ма́ку, ма́кові ма́кам
знахідний мак ма́ки
орудний ма́ком ма́ками
місцевий на/у ма́ці на/у ма́ках
кличний ма́ку* ма́ки*

Словник фразеологізмів

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його [кавалера] вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах). нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко).

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл. 1. Абсолютно, зовсім нічого. Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський); — Він [Заруба] .. здоров’я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер); Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який .. має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар).

2. Уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні. — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ’яненко); [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас (І. Франко); — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий).

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл. 1. Абсолютно, зовсім нічого. Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський); — Він [Заруба] .. здоров’я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер); Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який .. має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар).

2. Уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні. — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ’яненко); [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас (І. Франко); — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий).

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка. 1. Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. — І йому [Шаповалові], й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П. Автомонов); — Вишкварив оце листа додому, щоб костюм пошили .. Дав їм такого перцю, що, може, й розсердяться… (С. Олійник).

2. Розправлятися з ким-небудь, громити когось. [Голос:] Ганяй їх! Бий їх! От такого перцю дали (І. Нечуй-Левицький); — Далі,— знизав плечима сержант,— далі взагалі нічого особливого не було. Дали їм [фашистам] перцю, танки майже всі спалили, тільки двом вдалося втекти… (В. Собко).

3. рідше, жарт. Завдавати клопоту, прикрощів, дошкуляти кому-небудь. Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й що: зараз би потаскали у поліцію та затасували б у холодну (Г. Квітка-Основ’яненко). зада́ти пе́рцю з ма́ком. — Тепер він [хлопчик] нам задасть перцю з маком! — сміялася Юлія Цезарівна.— Горластий! (П. Дорошко).

з ма́ком і з та́ком, перев. зі сл. бу́ти, трапля́тися і т. ін. І краще, і гірше; всіляко, по-різному. — Було з маком, було й з таком! Та ніколи не було без віри в перемогу, без любові (Остап Вишня).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його [кавалера] вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах). нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко).

не з ма́ком кому і без додатка, перев. зі сл. бу́ти, ста́ти. Тяжко, погано, сутужно і т. ін. Вони [люди] так і кажуть: — Ну що, пане капітане, не з маком було? (І. Микитенко).

сі́сти ма́ком. Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь. Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький); [Прядка (вбігає схвильований):] Вороги .. чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко); Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик).

хоч мак (ма́ком) сій. 1. зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов).

2. зі сл. ти́хо. Дуже. У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний); Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик).

хоч мак (ма́ком) сій. 1. зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов).

2. зі сл. ти́хо. Дуже. У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний); Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик).

цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Багато із названих словосполучень .. усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Пит. мовн. культури).

ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

як [той] мак наче́тверо, перев. зі сл. бі́дний. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно (бідний). [Настя:] Ой бідний ти, кумочку, бідний! [Микола:] Ой бідний, кумочко, бідний, як той мак начетверо! (І. Франко); Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (М. Стельмах); Такий багатий, як той мак начетверо (З усн. мови).

як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка); На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко).

як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка); На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко).

як ма́ку кого, чого, жарт. Дуже багато. Він мав дітей як маку і ані клаптика поля (М. Коцюбинський); Здоровенькі були, люди! Та тут вас як маку (Олександр Олесь); На вулиці дітвори — як маку… (Остап Вишня); Родимих цяточок на ній було як маку (З газети).

як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка); На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т. ін. Міцно, непробудно, дуже добре. Він [Перегуда] наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер); — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах); Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький); Спав, як після маківок (З газети); Переживши наліт, всі .. заснули, як після маку (І. Муратов). як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний).

як [той] мак наче́тверо, перев. зі сл. бі́дний. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно (бідний). [Настя:] Ой бідний ти, кумочку, бідний! [Микола:] Ой бідний, кумочко, бідний, як той мак начетверо! (І. Франко); Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (М. Стельмах); Такий багатий, як той мак начетверо (З усн. мови).

-2-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Мак  
родовий Ма́ку  
давальний Ма́ку, Ма́кові  
знахідний Мак  
орудний Ма́ком  
місцевий на/у Ма́ку  
кличний Ма́ку*  
відмінок однина множина
називний мак ма́ки
родовий ма́ку ма́ків
давальний ма́ку, ма́кові ма́кам
знахідний мак ма́ки
орудний ма́ком ма́ками
місцевий на/у ма́ці на/у ма́ках
кличний ма́ку* ма́ки*

Словник фразеологізмів

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його [кавалера] вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах). нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко).

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл. 1. Абсолютно, зовсім нічого. Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський); — Він [Заруба] .. здоров’я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер); Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який .. має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар).

2. Уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні. — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ’яненко); [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас (І. Франко); — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий).

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл. 1. Абсолютно, зовсім нічого. Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський); — Він [Заруба] .. здоров’я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер); Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який .. має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар).

2. Уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні. — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ’яненко); [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас (І. Франко); — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий).

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка. 1. Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. — І йому [Шаповалові], й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П. Автомонов); — Вишкварив оце листа додому, щоб костюм пошили .. Дав їм такого перцю, що, може, й розсердяться… (С. Олійник).

2. Розправлятися з ким-небудь, громити когось. [Голос:] Ганяй їх! Бий їх! От такого перцю дали (І. Нечуй-Левицький); — Далі,— знизав плечима сержант,— далі взагалі нічого особливого не було. Дали їм [фашистам] перцю, танки майже всі спалили, тільки двом вдалося втекти… (В. Собко).

3. рідше, жарт. Завдавати клопоту, прикрощів, дошкуляти кому-небудь. Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й що: зараз би потаскали у поліцію та затасували б у холодну (Г. Квітка-Основ’яненко). зада́ти пе́рцю з ма́ком. — Тепер він [хлопчик] нам задасть перцю з маком! — сміялася Юлія Цезарівна.— Горластий! (П. Дорошко).

з ма́ком і з та́ком, перев. зі сл. бу́ти, трапля́тися і т. ін. І краще, і гірше; всіляко, по-різному. — Було з маком, було й з таком! Та ніколи не було без віри в перемогу, без любові (Остап Вишня).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

[аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький).

вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його [кавалера] вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах). нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко).

не з ма́ком кому і без додатка, перев. зі сл. бу́ти, ста́ти. Тяжко, погано, сутужно і т. ін. Вони [люди] так і кажуть: — Ну що, пане капітане, не з маком було? (І. Микитенко).

сі́сти ма́ком. Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь. Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький); [Прядка (вбігає схвильований):] Вороги .. чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко); Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик).

хоч мак (ма́ком) сій. 1. зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов).

2. зі сл. ти́хо. Дуже. У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний); Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик).

хоч мак (ма́ком) сій. 1. зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. Тиша у лісі, хоч мак сій (І. Муратов).

2. зі сл. ти́хо. Дуже. У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Панас Мирний); Тихо надворі, хоч мак сій. Не шелесне листочок, не схитнеться билиночка (Ю. Мушкетик).

цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Багато із названих словосполучень .. усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Пит. мовн. культури).

ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

ще мак [росте́ (цвіте́, схо́дить і т. ін.)] у голові́ у кого. Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

як [той] мак наче́тверо, перев. зі сл. бі́дний. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно (бідний). [Настя:] Ой бідний ти, кумочку, бідний! [Микола:] Ой бідний, кумочко, бідний, як той мак начетверо! (І. Франко); Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (М. Стельмах); Такий багатий, як той мак начетверо (З усн. мови).

як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка); На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко).

як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка); На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко).

як ма́ку кого, чого, жарт. Дуже багато. Він мав дітей як маку і ані клаптика поля (М. Коцюбинський); Здоровенькі були, люди! Та тут вас як маку (Олександр Олесь); На вулиці дітвори — як маку… (Остап Вишня); Родимих цяточок на ній було як маку (З газети).

як мак цвіте́ (процвіта́є, розцвіта́є і т. ін.). Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). Такий зробивсь несміливий, мовчазний, аж жаль бере: чолов’яга, як мур, як мак цвіте, ще краще, ніж парубком був, а якийсь приголомшений (Дніпрова Чайка); На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Т. Шевченко).

як (мов, ні́би і т. ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого. Дуже багато. Багато, як за гріш маку (М. Номис); — Оце добре! — перехопив Лука,— твоя Марія і моя Марія. Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський); Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (М. Коцюбинський); Міністрів отих .. зібралося, мов на гріш маку (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т. ін. Міцно, непробудно, дуже добре. Він [Перегуда] наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер); — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах); Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький); Спав, як після маківок (З газети); Переживши наліт, всі .. заснули, як після маку (І. Муратов). як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний).

як [той] мак наче́тверо, перев. зі сл. бі́дний. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно (бідний). [Настя:] Ой бідний ти, кумочку, бідний! [Микола:] Ой бідний, кумочко, бідний, як той мак начетверо! (І. Франко); Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (М. Стельмах); Такий багатий, як той мак начетверо (З усн. мови).