маглювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | маглюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | маглю́ймо | |
2 особа | маглю́й | маглю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | маглюва́тиму | маглюва́тимемо, маглюва́тимем |
2 особа | маглюва́тимеш | маглюва́тимете |
3 особа | маглюва́тиме | маглюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | маглю́ю | маглю́ємо, маглю́єм |
2 особа | маглю́єш | маглю́єте |
3 особа | маглю́є | маглю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
маглю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | маглюва́в | маглюва́ли |
жін. р. | маглюва́ла | |
сер. р. | маглюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
маглюва́вши |