-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | мавпува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | мавпу́ймо |
2 особа | мавпу́й | мавпу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | мавпува́тиму | мавпува́тимемо, мавпува́тимем |
2 особа | мавпува́тимеш | мавпува́тимете |
3 особа | мавпува́тиме | мавпува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | мавпу́ю | мавпу́ємо, мавпу́єм |
2 особа | мавпу́єш | мавпу́єте |
3 особа | мавпу́є | мавпу́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
мавпу́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | мавпува́в | мавпува́ли |
жін. р. | мавпува́ла |
сер. р. | мавпува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
мавпува́вши |
Словник синонімів
НАСЛІ́ДУВАТИ кого (діяти в своєму житті так, як хтось, мати кого-небудь за приклад); КОПІЮВА́ТИ (у всьому, з максимальною точністю); МАВПУВА́ТИ зневажл. (беззастережно, сліпо). Бійці у всьому намагалися наслідувати свого командира (П. Воронько); - Оце, дорогий мій Іване Павловичу, можу вам гарантувати, - явно когось копіюючи, поважно сказала Матюшина (В. Собко).
ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИ кого (підсміюватися над ким-небудь, наслідуючи, пародіюючи його міміку, манеру говорити тощо), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ [ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ рідше] кого, ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИСЯ з ким, КРИВИ́ТИ кого, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким, з кого і без додатка, розм., КРИВИ́ТИСЯ з кого, над ким, розм., МАВПУВА́ТИ кого, зневажл. - Док.: передражни́ти, перекриви́ти. - Сапайте, молодиці, сапайте, - передражнювала вона "наставника" (М. Коцюбинський); Челядки бігають, неначебто шукають, Хазяйку, сміючись, вони перекривляють (Л. Глібов); Підлітком бігала [Христина] в економію, безтурботно передражнювалася з ним [з Левком] (М. Стельмах); Почне Галя плакати, - мати дивиться та сміється, як Василь кривить сестру (Панас Мирний); - Куди яка панія! проше та проше, пані економша! - дражнилась Палажка з Кайдашихи (І. Нечуй-Левицький); Попенко.. дременув до порога, почав кривитись, дражнитись (Панас Мирний); Коли чує [Руда]: хтось мавпує його: - Бу-бу-бу! Бу-бу-бу! (О. Донченко). - Пор. 1. наслі́дувати.