лінуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | лінува́тися, лінува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ліну́ймося, ліну́ймось | |
2 особа | ліну́йся, ліну́йсь | ліну́йтеся, ліну́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | лінува́тимуся, лінува́тимусь | лінува́тимемося, лінува́тимемось, лінува́тимемся |
2 особа | лінува́тимешся | лінува́тиметеся, лінува́тиметесь |
3 особа | лінува́тиметься | лінува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ліну́юся, ліну́юсь | ліну́ємося, ліну́ємось, ліну́ємся |
2 особа | ліну́єшся | ліну́єтеся, ліну́єтесь |
3 особа | ліну́ється | ліну́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ліну́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | лінува́вся, лінува́всь | лінува́лися, лінува́лись |
жін. р. | лінува́лася, лінува́лась | |
сер. р. | лінува́лося, лінува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
лінува́вшись |