-1-
іменник жіночого роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лю́бість  
родовий лю́бості  
давальний лю́бості  
знахідний лю́бість  
орудний лю́бістю  
місцевий на/у лю́бості  
кличний лю́босте*  

Словник синонімів

КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬрозм., УПОДО́БА[ВПОДО́БА]діал., ЛЮБВА́[ЛЮБА́]діал., МИ́ЛІСТЬзаст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький); Зів’ялоз часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуттядо Гашіци (М. Коцюбинський); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде - ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Марко Вовчок); Замутили любощі та ревнощі йому голову (І. Волошин); Паде пір’я із явір’я, паде пір’я з бука, Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Збіга мені на думку - з чого те береться часом, чим держиться те, мовляв уподоба, чи любва? (Марко Вовчок); [Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян); [Маріквіта:] Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка).
ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІмн., ЛЮ́БІСТЬрідше,РОМА́Нрозм.,ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІмн., розм.,ШУ́РИ-МУ́РИмн., розм.,АМУ́РИмн., розм. заст.,РОМА́НСдіал.Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов’ю, проходить пісня (Ю. Яновський); Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Вже не один роман був в житті гарного Селаброса. До його краси, до його повних червоних уст липнули молоді й панни, й панії (І. Нечуй-Левицький); З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіглі-міглі наймолодшої невістки Оксани, яка, промучившись півроку з Зяриком, крадькома знаходила собі втіху з Карпом... (А. Іщук); [Фенька:] Прибічники Андрія Дудки.. захопили власть!.. А він розводить шури-мури з Люською! (Я. Мамонтов); Вона була зроду така, що не любувалася в ніяких романсах.. Коли ж кому мило її поцілувати, то що це їй вадить? (Лесь Мартович).