-1-
іменник жіночого роду, істота
(про дівчину, жінку)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лю́бочка лю́бочки
родовий лю́бочки лю́бочок
давальний лю́бочці лю́бочкам
знахідний лю́бочку лю́бочок
орудний лю́бочкою лю́бочками
місцевий на/у лю́бочці на/у лю́бочках
кличний лю́бочко лю́бочки

Словник синонімів

КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКАрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БКАрозм., ЛЮ́БОНЬКАпестл., ЛЮ́БОЧКАпестл., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́НКАзаст., СЕРДЕНЯ́фольк., СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк.,ЛА́ДАфольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).
I. ЛЮ́БКАрозм. (пестливе або фамільярне звертання до дівчини або жінки), ЛЮ́БОНЬКАпоет. пестл.,ЛЮ́БОЧКАпоет. пестл.- Розкажи ж нам, Одарочко, усі пригоди свої, любко! - кажу їй (Марко Вовчок); - Любонько, але ж я говорив... ти мене неправильно зрозуміла, - Ясень проводить обережно рукою по її розкустраних куделиках (Ю. Бедзик); - Шош [що ж] ти, любочко, .. будеш робити? - питала вона іноді Марусю, звертаючися до неї по-материнському, на "ти" (Г. Хоткевич).
-2-
іменник жіночого роду
(рослина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лю́бочка лю́бочки
родовий лю́бочки лю́бочок
давальний лю́бочці лю́бочкам
знахідний лю́бочку лю́бочок
орудний лю́бочкою лю́бочками
місцевий на/у лю́бочці на/у лю́бочках
кличний лю́бочко лю́бочки

Словник синонімів

КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКАрідше, КОХА́ННЯрозм., ЛЮ́БКАрозм., ЛЮ́БОНЬКАпестл., ЛЮ́БОЧКАпестл., СИМПА́ТІЯрозм., ПА́СІЯзаст., МИЛОДА́НКАзаст., СЕРДЕНЯ́фольк., СЕ́РДЕНЬКОфольк., СЕ́РДЕ́ЧКОфольк., СОЛОДЯ́ТКОфольк.,ЛА́ДАфольк.Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко... (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов - його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); [Василь:] Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); - Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою - засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, - Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); - Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко - Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); - Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).
I. ЛЮ́БКАрозм. (пестливе або фамільярне звертання до дівчини або жінки), ЛЮ́БОНЬКАпоет. пестл.,ЛЮ́БОЧКАпоет. пестл.- Розкажи ж нам, Одарочко, усі пригоди свої, любко! - кажу їй (Марко Вовчок); - Любонько, але ж я говорив... ти мене неправильно зрозуміла, - Ясень проводить обережно рукою по її розкустраних куделиках (Ю. Бедзик); - Шош [що ж] ти, любочко, .. будеш робити? - питала вона іноді Марусю, звертаючися до неї по-материнському, на "ти" (Г. Хоткевич).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лю́бочка лю́бочки
родовий лю́бочки лю́бочок
давальний лю́бочці лю́бочкам
знахідний лю́бочку лю́бочки
орудний лю́бочкою лю́бочками
місцевий на/у лю́бочці на/у лю́бочках
кличний лю́бочко* лю́бочки*

Словник синонімів

II. ЛЮ́БКА (рослина родини зозулинцевих із запашними білими або зеленкуватими квітками), ЛЮ́БОЧКА, НІЧНА́ ФІА́ЛКА. Майже зникли в лісах купальниця, любка дволиста, конвалія (з журналу); Хто не знає запашної нічної фіалки (любки дволистої), пурпурових або лілових зозуленців, яскравих венериних черевичків! ... (з газети).