-1-
іменник жіночого роду
(биття) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лу́пка  
родовий лу́пки  
давальний лу́пці  
знахідний лу́пку  
орудний лу́пкою  
місцевий на/у лу́пці  
кличний лу́пко*  

Словник синонімів

ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙрозм., ЛУ́ПКАрозм., ХЛЬОСТ[ХЛЬОСТА]розм., ПРОЧУХА́Нрозм., ПРОЧУХА́НКАрозм., ПРИПА́РКАірон., ЛУ́ПЕНЬдіал., ХЛЬО́РАдіал., ХАЛАЗІ́Ядіал. - Він свою першу жінку канчуком сік, - і вмерла, бідна, від його побоїв (І. Франко); Софії хотілося розчинити вікно, припинити це жорстоке биття, але сусіда вже й сам випустив з рук козу (А. Шиян); - Невже це мій син? ..І оце він у вас - без грозьби та бійки - підлогу миє? (О. Гончар); Бою більше не буде, а під арешт саджатимуть (Словник Б. Грінченка); - Нехай уже буде вам ся потіха за ту лупку, що ви через мене дістали (переклад М. Лукаша); Іноді.. йому перепадало від панських гавкунів у вигляді реквізиції рибальських снастей і хльосту канчуками (С. Добровольський); - Ніжиться, мажеться, аж слина йому котиться.. Так би, здається, взяв його та й такої хльости йому задав!.. (В. Винниченко); [2-а дівчина:] Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); - Хочесь вам Різо́к та буків скоштувати?.. Таку прочуханку задам, Що й внуки будуть пам’ятати! (І. Франко); Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись.. - Добре, - каже, - парять у нас у січовій лазні.. Після такої припарки не заболять уже ні плечі, ні поясниця (П. Куліш); Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (П. Козланюк); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розходжує [чоловік] з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (О. Стороженко).
-2-
іменник жіночого роду
(облізла шапка) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лу́пка  
родовий лу́пки  
давальний лу́пці  
знахідний лу́пку  
орудний лу́пкою  
місцевий на/у лу́пці  
кличний лу́пко*  

Словник синонімів

ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙрозм., ЛУ́ПКАрозм., ХЛЬОСТ[ХЛЬОСТА]розм., ПРОЧУХА́Нрозм., ПРОЧУХА́НКАрозм., ПРИПА́РКАірон., ЛУ́ПЕНЬдіал., ХЛЬО́РАдіал., ХАЛАЗІ́Ядіал. - Він свою першу жінку канчуком сік, - і вмерла, бідна, від його побоїв (І. Франко); Софії хотілося розчинити вікно, припинити це жорстоке биття, але сусіда вже й сам випустив з рук козу (А. Шиян); - Невже це мій син? ..І оце він у вас - без грозьби та бійки - підлогу миє? (О. Гончар); Бою більше не буде, а під арешт саджатимуть (Словник Б. Грінченка); - Нехай уже буде вам ся потіха за ту лупку, що ви через мене дістали (переклад М. Лукаша); Іноді.. йому перепадало від панських гавкунів у вигляді реквізиції рибальських снастей і хльосту канчуками (С. Добровольський); - Ніжиться, мажеться, аж слина йому котиться.. Так би, здається, взяв його та й такої хльости йому задав!.. (В. Винниченко); [2-а дівчина:] Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); - Хочесь вам Різо́к та буків скоштувати?.. Таку прочуханку задам, Що й внуки будуть пам’ятати! (І. Франко); Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись.. - Добре, - каже, - парять у нас у січовій лазні.. Після такої припарки не заболять уже ні плечі, ні поясниця (П. Куліш); Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (П. Козланюк); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розходжує [чоловік] з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (О. Стороженко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний лу́пка лу́пки
родовий лу́пки лу́пок
давальний лу́пці лу́пкам
знахідний лу́пку лу́пки
орудний лу́пкою лу́пками
місцевий на/у лу́пці на/у лу́пках
кличний лу́пко* лу́пки*

Словник синонімів

ША́ПКА (теплий головний убір, перев. без полів, м’який, звичайно з хутра), ШАПЧИ́НАрозм.,ШАПУРИ́НАрозм.,КЛАПА́НЯ[КЛЕПА́НЯ]діал.;ВУША́НКА, КАПЕЛЮ́ХАрозм., МАЛАХА́Йрозм. (хутряна, з вухами); ПАПА́ХА, КУ́ЧМАрозм.,КАЧУ́ЛАдіал. (висока, перев. смушева); КУБА́НКА (невисока з плоским верхом); БИ́РКАдіал. (смушева); ЛУ́ПКАдіал. (облізла, побита міллю, смушева); МАҐЕРКАзаст., ЯЛОМО́Кдіал. (повстяна). Шапчина з облисілого зайця не затуляє обох вух одночасно, а лише одне, і Антошик змушений час від часу натягувати шапку то на один, то на другий бік (М. Ю. Тарновський); У своїй чумацькій шапурині витанцьовував Марко, жартував, клямцаючи зубами (Григорій Тютюнник); При передній кермі працював, зігнувшись у дугу, старший гуцул у лисячій клапані на голові (І. Франко); Він був у довгій лисячій шубі та у бобровій шапці-клепані (Юліан Опільський); З-за рогу вийшла якась настовбурчена постать у шапці-вушанці, насунутій на самі очі (П. Панч); Іде моя "Мура" у моїй кожушині, у повстяках та в кролячій капелюсі (Остап Вишня); Хлопець був у кожусі.. й теплому малахаї (Ю. Смолич); Грізно тупоче по тракту кіннота, гойдаються в світанковій імлі сірі солдатські шапки та кудлаті чабанські папахи (О. Гончар); Посеред кімнати опудалом стояв промерзлий кожух з баранячою кучмою зверху (П. Колесник); Він б’є кілька поклонів, потім встає,.. повагом надіває високу качулу (М. Чабанівський); З-під мерлушкової кубанки вибивалася довга чорна чуприна (С. Скляренко); Припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (А. Малишко); - Запережися личком, візьми лупку на голову та й жени гуси пасти (І. Франко); Стародавні плетені шапки, що ще й досі подекуди збереглися на Україні, називаються маґерками або яломками (О. Воропай).